Головний тренер “Металіста 1925 Б” Максим Цвіренко про те, як отримав пропозицію очолити команду, тиск, свого асистента, чи є бажання у тренерського штабу бути граючими тренерами та очікування від стартового матчу сезону:
– Розкажіть, будь ласка, як ви відреагували, коли вам запропонували очолити “Металіст 1925 Б”? Як міркували про це, як погодилися?
– Звісно, що я був трошки здивований такою пропозицією. Той дзвінок від керівництва для мене був неочікуваним. Але я взагалі не вагався. Відповів, мабуть, секунд через за 5-10. І одразу сказав, що я згоден, тому що саме для цього я закінчував кар’єру гравця і завжди мріяв про те, щоб колись стати головним тренером або асистентом, якомога раніше, аби здобувати досвід. Зараз я півтора роки здобував досвід у першій команді “Металіста 1925” з різними штабами і дуже багато для себе взяв, коли працював у якості аналітика. Також багато взяв від тренерів під керівництвом яких я грав.
Але хочеться вже своє щось впроваджувати, тому що практика – це найкращий розвиток. На теорії це одне, але коли ти вже сам керуєш процесом, або ти допомагаєш керуватися процесом, то це вже інше. Й ось у мене, як бачите, перша праця головним тренером, тому мені дуже цікаво і я кайфую від процесу. Я цього завжди хотів, тому не вагався.
– Чи тисне якось на вас статус чи не наймолодшого головного тренера в історії українського професійного футболу?
– Та ні, не тисне. Якби цей тиск був, я б не був на цій посаді. Я знаю до чого я йду та чого прагну. На мене нічого не тисне. Я не пропускаю такі речі через себе, не пропускаю до себе в голову. Не те, що не бачиш цього, я просто фільтрую цей тиск. Тому й він не з’являється, а може з’явитися, якщо ти сприймаєш такі розмови навколо себе. А я цього не роблю, рухаючись до своєї мети. У нас є плани, цілі, задачі, яких ми хочемо досягти. Сподіваюся, що поетапно все буде. Це все вперше, не буде просто, але тим цікавіше.
– Тиждень ви працюєте, чи встигли познайомитися з гравцями, оцінити їх потенціал? Що вдалося за цей період часу?
– Багатьох хлопців ми знали, бо вони в нас уже давно в команді. Деякі хлопці прийшли до нас на перегляд і ще Сергій Васильович Карпенко взяв їх, і я вже знайомився з ними на тренуваннях. Деяких гравців ще ми переглядали. Скажу так, що це дуже гарні хлопці, з якими можна працювати. Перше враження – вони слухають і намагаються виконувати те, що ми просимо. Є гарні індивідуальні якості у хлопців. І також я хотів би відзначити роботу головного тренера, тепер уже нашої першої команди, який раніше працював з цими футболістами. Бачимо гарні взаємодії у гравців, гарний малюнок гри. Завдяки цьому нам ще простіше було адаптуватися. Тому все нормально, будемо працювати.
– Як вибудовується взаємодія з командою?
– Ми розпочали з того, що все формується на взаємоповазі. І таку взаємоповагу вони мають підтримувати навколо себе, між собою, а також і до нас, тренерського штабу, а ми – до них. У нас вибудовується хороша взаємодія.
– Команда, все ж таки, сформована переважно з гравців, які були в категорії Ю-19. Як ви вважаєте, чи вони готові до старту в Другій лізі?
– Це цікаве запитання. Тому що в стартових турах ми граємо проти команд, де вже є досвідчені гравці, які пройшли і Першу, і Другу лігу. Найголовніше, що ми за розвиток. І граючи проти футболістів, які вже пограли на дорослому рівні, вже є бійцями, наш розвиток буде швидшим. Тому ми нікого не боїмося, ми будемо грати те, що ми хочемо грати. Якщо хтось буде зараз не готовий, ми будемо робити все, щоб вони були готові якомога швидше.
– Ви собі асистентом взяли людину, яку добре знаєте. У вас, мабуть, одразу був варіант, кого взяти в штаб?
Так, з Максимом Андрійовичем Єрмоленком ми постійно спілкувалися з тих пір, як він пішов з нашого клубу. І коли ми були гравцями, і потім, ми завжди підтримували зв’язок. Також він працював під керівництвом хороших тренерів та дещо від них взяв. Ми з ним постійно обмінювалися інформацією. Можна сказати, ми з ним на одній хвилі – це найголовніше. Ми добре розуміємо один одного, ми вміємо слухати один одного. Якщо виникає якась дискусія, вона проходить спокійно і без емоцій бо ми дуже поважаємо друг друга. У кожного із нас своє бачення, але в 90-та відсотках випадків наше бачення співпадає.
– Ви обоє в такому віці, коли зазвичай триває ігрова кар’єра. Чи немає у вас думок, щоб набути статус граючих тренерів?
– Ні, таких думок немає. Ми сконцентровані на розвитку наших молодих хлопців. Ми хочемо дати їм те, що весь цей час давали нам. І навіть більше, те, що нам свого часу не дали. Ставши старше, ми зрозуміли, що дещо можна було по-іншому робити. Є певні ідеї в нашій голові, які ми бачимо більш досконалими та більш гарним для розвитку, ми намагатимемося давати це хлопцям. Я закінчив кар’єру по своїй волі, бо в мене було велике бажання стати тренером. А ось Максима Єрмоленка замучили травми і зараз він горить роботою тренера. Буде мені допомогати, аби дати наші знання нашій команді по максимуму.
– Перший суперник – “Чернігів”, що можете про них сказати? Якої гри ви очікуєте?
– Буде дуже цікава гра. У них гарна та зіграна команда. Грають в футбол. Тренер має своє бачення, певні ідеї та заготовки. Вони з ним працюють вже третій сезон поспіль. Плюс фактор штучного поля, але що є, то є. Умови однакові для обох команд, ми маємо дивитися на те, що буде відбуватися на футбольному полі. Бажано бачити від наших хлопців, те над чим ми працюємо на тренуваннях.
Джерело www.metalist1925.com