Кирилу Дігтярю 25 листопада виповнилося 16 років, проте його вже можна назвати одним із ключових гравців харківського “Металіста”. Також вихованець жовто-синіх гідно представляє нашу рідну країну на міжнародній арені, носячи капітанську пов’язку у збірній України U17, яка у березні зіграє в еліт-раунді відбору на Євро-2024.
Кирило поспілкувався з клубним медіадепартаментом і розповів про враження від останніх особистих досягнень, підсумки першої половини сезону та найближчі плани.
— Кирило, по-перше, вітаємо тебе зі святами. Як і де ти провів Різдво та Новий рік?
— Дякую за привітання! Різдво та Новий рік відзначав із родиною закордоном, вже повернувся додому.
— Бачу, під час відпустки ти був у Парижі. Які твої емоції і від міста, і від стадіону Парк-де-Пренс? На Суперкубок Франції між “ПСЖ” і “Тулузою” 3-го січня раптом не потрапив?
— Враження дуже позитивні, сподобалось місто і стадіон. Дуже хотілось потрапити на якийсь матч, але, на жаль, ми поїхали з Парижу ще до цієї гри.
— Які твої враження від першої частини сезону та очікування від другої?
— Хотіли потрапити до пʼятірки найкращих, але не змогли, тому враження не дуже позитивні. Та якщо брати завершення першої частини сезону, то ми провели її добре.
Щодо очікувань від другої частини, то ми просто хочемо перемагати у кожному матчі, тому будемо ретельно готуватись.
— Восени ти чимало пограв за збірну України U17, команда здобула путівку до еліт-раунду кваліфікацію на Євро-2024. Що думаєш про майбутніх суперників – Грецію, Швейцарію та Словаччину?
— Я вважаю, що група максимально рівна, немає яскраво вираженого лідера. Будемо готуватися до цих ігор, дуже хочеться вийти на Євро и представляти Україну у такий непростий для нас час.
— Ти — капітан юнацької збірної України. Опиши емоції, які можна відчувати, коли виводиш збірну на поле з капітанською пов’язкою і представляєш країну у такому статусі.
— Це дуже класні відчуття — представляти свою країну, ще й у статусі капітана. Але водночас це складно, тому що ти повинен проявляти лідерські якості, як на полі, так і в роздягальні, адже треба бути лідером всюди.
— У клубі ти здебільшого граєш лівого захисника, у збірній — центрального. На рівні ДЮФЛ ти здебільшого грав правого вінгера. Зараз вже можеш сказати, де тобі найкомфортніше?
— Я прислухаюся до наших тренерів та керівництва, вони говорять, що мені краще грати захисником. Та й самому мені зручніше грати у захисті, а лівим чи центральним — мені без різниці.
— Яку гру у першій частині сезону ти б назвав найкращою для себе?
— В останній грі ми здобули дуже важливу перемогу над “Хустом”, ще й за дощової погоди та на непростому полі. Плюс я віддав асист та заробив пенальті, тож оберу цю гру.
— Наприкінці листопада тобі виповнилося 16, себто у 15 ти й дебютував в УПЛ, і став гравцем основи у Першій лізі. Можеш сказати, що ти у такому юному віці вже адаптувався до дорослого футболу?
— Спочатку було важко, тому що ти граєш проти дорослих, але з кожною грою ти набираєшся досвіду та стає легше. Головне — не програвати фізичну боротьбу.
— Тренуєшся зараз індивідуально?
— Звісно. Тренуюся, бігаю, ходжу до залу. До того ж уже скоро починаються втягуючі тренування команди.
— Чи дивишся у відпустці футбол?
— Так, дивлюся Лігу Чемпіонів (хоча зараз у ній перерва) та АПЛ. Стежу за “Челсі” та “Арсеналом”.
— На що очікуєш від себе та від команди у 2024 році?
— Що стосується командних цілей, то це — перемагати якомога частіше й у наступному чемпіонаті потрапити п’ятірку найкращих у першому колі.
Щодо мене, то хочу потрапити на Євро з юнацькою збірною та допомагати “Металісту” й збірній у кожному матчі результативними діями.
Медіадепартамент ФК “Металіст”
Джерело Офіційний сайт
Фото facebook.com/fcmetalistua