Одним із літніх новачків харківського «Металіста» став вихованець нашого клубу Юрій Голубка. У розмові з клубним медіадепартаментом футболіст поділився своїми враженнями від переходу до жовто-синіх.
— Юрію, по-перше, вітаємо з підписанням контракту! Ти є вихованцем «Металіста». Опиши свої емоції від повернення до рідного клубу.
— Дякую! Емоції у мене найкращі. Я радий повернутися туди, де мене виховали. Я повертаюся до «Металіста» як до рідного дому. Звісно, у клубі багато чого змінилося, враховуючи футболістів, тому мені треба пройти шлях заново.
— У молодіжній команді «Металіста» ти свого часу працював під керівництвом Андрія Аніщенка. Ініціатором твого повернення став саме він?
— Аніщенко — золота людина. Він хороший тренер і спеціаліст, він любить братися за складні справи та намагатися їх вирішити. Він брав участь у запрошенні мене до клубу зараз, але, звісно ж, цього бажав не тільки він. Мене спитали, чи готовий я повернутися та допомогти «Металісту», в якому я виріс як футболіст, і чи готовий я зараз фізично й технічно. Я приїхав, тренувався пару днів, на мене подивилися і вирішили мені довіритися.
— Чи слідкував ти за рідною командою, поки грав за інші клуби?
— Так, звісно, я завжди слідкував за «Металістом» і завжди вболівав за команду. Цей клуб виховав мене, дав мені дорогу у футбол, в усі клуби. Я завжди говорив про «Металіст» тільки хороше.
Також я можу сказати, що найголовніше у житті — це сім’я! Ніде вас не будуть чекати і нікому ви не потрібні, крім вашої сім’ї. А «Металіст» зіграв дуже важливу роль у моєму вихованні.
— З ким із команди у тебе склалися найкращі стосунки?
— Я подружився з усіма, до всіх ставлюся однаково добре. Є кілька людей, з якими ми були добре знайомі й раніше — Фастов, Бусько. З Дмитром ми й раніше жили в одній кімнаті, і зараз на зборах. Ми завжди підтримували стосунки. Що ж до Буська, то Дмитро жив недалеко від міста, з якого я родом. З Чідомере, Рязанцевим і Багачанським ми теж перетинался. Інші хлопці для мене нові.
Всі хлопці у команді хороші й амбітні, у деяких я бачу величезний потенціал. Деяких гравців я бачу за кілька років у Лізі Європи, а то й у Лізі чемпіонів. Особливо за талантом відзначу Геннадія Синчука та Данила Кайдалова.
— На якій позиції тобі грати найкомфортніше?
— Я номінальний центральний захисник, але можу зіграти також в опорній зоні та центрі півзахисту.
— Які цілі ти ставиш перед собою у «Металісті»?
— Як таку одну ціль я не ставлю, але хочу повернутися до нашого футболу і сказати ще у ньому слово та допомогти команді, яка мене виховала. Загалом я хотів би за роки півтора-два потрапити у другу Бундеслігу. А в ідеалі — у першу Бундеслігу або у будь-який інший топ-чемпіонат.
Медіадепартамент ФК “Металіст”
Джерело fcmetalist.com.ua