Сергій Чебишев: “Я краще б забезпечив цілий підрозділ, ніж утримував легіонерів”
Після публікації фінальних заявок на участь команд у Суперлізі та Вищій лізі багатьох вразила відсутність у переліку клубів “Харківських Соколів”. Розуміючи важкість ситуації у прифронтовому місті та відсутність майже будь-якої інформації про команду, ми зв’язались з президентом баскетбольного клубу Сергієм Чебишевим.
Звичайно головне питання до вас на часі це, чи правда, що “Харківські Соколи” не візьмуть участь в жодній лізі Чемпіонату України з баскетболу в новому сезоні?
Насправді я маю підтвердити це. “Харківські Соколи” не братимуть участь у сезоні 2022/2023. Це було складне рішення, я навіть спочатку заявляв на зустрічі керівників клубів перед сезоном, що ми спробуємо зібрати команду для Вищої ліги, але і від цієї ідеї ми відмовились. На це є кілька причин.
По-перше, інфраструктурно та відносно свого положення Харків не може бути нормальною тренувальною базою. Багато залів зруйновано, інші в дуже поганому стані, і ми зовсім не розуміємо, чи будуть вони опалюватись взагалі в зимовий час.
По-друге, це люди. Ми гадали, що зможемо знайти наших молодих хлопців, які захищатимуть честь міста та заразом набиратись досвіду у матчах ліги. Проте це виявилось дуже важко. Ми не змогли знайти навіть місцевих юнаків, яких би змогли залучити.
По-третє, це кошти. Хай їх і треба було б набагато менше на Вищу лігу, ніж на Суперлігу. Проте ми розставили пріоритети, і вони зараз направлені на перемогу у війні.
Так, у нас була пропозиція допомоги від Прометея, за що я щиро вдячний Володимиру Дубінському. Окрім цього, я особисто розмовляв з обласним керівництвом Полтави, яке пропонувало нам місце для тренувань. Однак все це для нас було незрозумілим з точки зору взагалі важливості і необхідності команди саме в цей час для Харкова. Повірте, ми неодноразово піднімали це питання навіть на рівні керівництва міста та області, спонсорами та меценатами. І всі як один говорять: команда обов’язково має бути, але після нашої перемоги. Тому ми прийняли таке не зовсім приємне зараз рішення.
Повернувшись до минулого сезону, я хочу подякувати всій команді та тренерському штабу за чудовий сезон, командну хімію та результат. Це дійсно було дуже видовищно, а результат один з найкращих в історії харківського баскетболу взагалі.
Особисто хочу відзначити роль Валерія Плеханова у цих результатах, я вдячний йому за все и бажаю успіхів у його амбіційному проєкті з “Будівельником”. Так само дякую всім гравцям, що радували харків’ян перемогами!
Як ви зустріли перший день війни?
Хочу повернутись до мого інтерв’ю виданню “Новий Час” за декілька днів до повномасштабного вторгнення Росії, де я говорив, що буду захищати місто у разі війни. І скажу, що я мабуть один із небагатьох, хто передбачив такий перебіг подій, і все саме так і сталось. З першого дня війни я прийняв рішення залишитись у Харкові та усіма можливостями – фізичними та фінансовими – допомагати боронити місто.
Чим зараз ви особисто займаєтесь?
Ми з моїм другом та побратимом Романом Семенухою майже одразу увійшли до штабу оборону Харківщини, потім доєднались до добровольчого батальйону “Хартія” і зараз продовжуємо допомагати знищувати ворога. Я не можу розповісти докладно, чим саме ми займаємося, однак в нас є багато успіхів. Разом з нашими побратимами ми вражаємо ворогів не лише звичною зброєю на полі бою, а високотехнологічними та новітніми засобами, які у сучасній війні відіграють важливу роль.
Чи є час слідкувати за баскетболом? Чи в курсі ви останнього конфлікту між ФБУ та “Прометеєм”?
Чесно кажучи, зараз не дуже цікавлюсь баскетболом и можливо не зовсім в курсі усіх перипетій. Проте, мені здається, що зерно конфлікту лежить трохи глибше, ніж суперечка у спортивному плані. На мій погляд, це різниця сприйняття реального світу в Україні. Світу, в якому йде війна, і світу, в якому можна витрачати мільйони євро на зарплати легіонерів.
Я не претендую на істину, проте, якщо б в мене були такі кошти, то я витратив би їх на створення одного або декількох підрозділів для оборони Харкова або іншого міста України. І повірте мені – за ці кошті це були б дуже гарні підрозділи.
Так, я дивлюсь на це іншими очима, як харків’янин, який приїжджає до Києва чи Львова і бачить, як зараз живуть ці міста, де не відчувається війна і люди живуть своїм довоєнним життям. Однак, зараз в мене такий погляд на речі.
Якщо ми вже вирішили грати у баскетбол на високому рівні, то краще підтримувати тих гравців, які залишились в Україні, ту молодь, яка і досі на нашій землі та має бажання тренуватись і грати. Дати їм можливість займатись улюбленою справою та прогресувати вдома, а не запрошувати легіонерів з захмарними контрактами. Тому в цьому питанні мені імпонує рішення та відношення до ситуації баскетбольного клубу “Дніпро”. Вони мають гарну академію, своїх вихованців, і саме на них та їхню підтримку вони зробили ставку. Це, як на мене, найвірніше рішення.
Тому зараз своїм завданням, окрім військових дій, я бачу підтримку тих дітей та юнаків, що залишились на Харківщини та хочуть тренуватись тут.
Чи уявляєте собі вже життя після війни. Бачите в ньому “Соколів”?
Я ще раз наголошую, ми неодноразово спілкувались з усіма нашими партнерами та меценатами, які останнім часом підтримували наш клуб, як і з керівниками міста Харкова та області. І кожен з них готовий підтримувати клуб ще більше одразу після нашої перемоги.
“Харківські Соколи” вже міцно увійшли до екосистеми міста, і їхнє існування не залежить від мене або якогось спонсора. Вони будуть існувати так чи інакше. Потрібно лише перемогти.
І я вам обіцяю, що по закінченню війни ми ще не встигнемо остаточно відбудувати всі зруйновані спортивні зали, а “Харківські Соколи” будуть вже боротися за найвищі місця у Суперлізі!
Джерело: http://sokoly.club/…/sergij-chebyshev-ya-krashhe-b…