Старший тренер юнацької команди “Металіста 1925” Сергій Карпенко про вольову перемогу його підопічних у вогняному матчі проти “Кривбасу”:
– Вітаємо з перемогою, у вболівальників такі матчі викликають яскраві емоції, захоплення. А які емоції та враження після такого матчу в тренера команди?
– Та також емоції, емоцій було багато! Я думаю, що для вболівальників, і для кожної з команд – побачити сім голів, таку інтригу – було емоційно. Ми вели 1:0, після повітряної тривоги, не те, щоб розслабилися просто суперники більш стійкі до цього, вони більше звикли до того, що матчі часто перериваються і тривають значно довше, ніж зазвичай. А ми пішли у роздягальню, посиділи, вийшли і нас одразу підтиснули. Тут ще така погода, був перепад температури, трошки задихнулися, потім видихнули, коли вже було 3:1. Проте змогли відігратися, коли 3:2 став рахунок, відчули впевненість та пішли далі грати. Мені сподобалася гра, хоча було багато помилок, як ніколи. Самі собі “привезли” моменти, припустилися помилок, а суперники цим скористалися.
– Що на вашу думку стало ключовим, завдяки чому команді вдалося зрівняти перемогу, забити переможний гол та втримати результат?
– Я думаю те, про що ми кажемо, що зараз в нашої команди є емоційна стійкість, позитивне налаштування, вони впевнені в собі, навіть коли ми програємо, то хлопці грають до кінця та вірять в перемогу. Навіть самі себе в роздягальні вони завжди налаштовують тільки на перемогу. Як би не було тяжко, яким би не було складним становище за рахунком, вони самі себе налаштовують на перемогу, грають до кінця. Так, сьогодні було тяжко, зелене поле, полив, ми до газону звикали близько 15 хвилин, а потім вже пішло-пішло. Я ж кажу, що нарешті хлопці самі вірять у себе – це добре!
Джерело www.metalist1925.com