Під час зборів в Іспанії президент “Металіста 1925” Володимир Носов дав розгорнуте інтерв’ю клубній пресслужбі, де розповів про знайомство з командою та українським футболом, вибір Віктора Скрипника та яким уявляє повернення команди до Харкова.
– Володимире, коли ми записуємо перші інтерв’ю з новими гравцями “Металіста 1925”, то зазвичай питаємо про те, як його прийняла команда. Тож, оскільки це перша ваша розмова з клубною пресслужбою – як вас прийняла команда?
– Бути частиною команди “Металіст 1925” — круте відчуття. Ми провели кілька спільних зустрічей. І я можу впевнено сказати, що це талановиті й віддані справі хлопці. Звичайно, для повного згуртування потрібен час, але початок вже покладено.
– Можна сказати, що ви вже пів сезону безпосередній учасник життя українського футболу. Які ваші враження?
– Перше і головне враження — український футбол продовжує розвиток навіть в умовах повномасштабного вторгнення. Навіть за умов війни футбол — найпопулярніший спорт в Україні. Не зважаючи на обстріли й повітряні тривоги, активно працюють дитячі школи й секції, юніорські команди, молодіжки. Національний чемпіонат відновив свою роботу й триває. А команди грають зі 100% віддачею. Це дійсно круто.
В цілому я оптимістично налаштований щодо майбутнього українського футболу. І в першу чергу мій оптимізм викликає прихід до керівництва УАФ Андрія Шевченка.
Легенда українського футболу, він прекрасно знає всі проблеми й нюанси футбольних залаштунків. Я впевнений, що у нього є чіткий план реформування УАФ, який допоможе уникнути кризи. З його бекграундом і досвідом він може зрушити з місця цю ситуацію. Ставлю на це.
– Давайте повернемося до “Металіста 1925”, які, на вашу думку, є сильні і слабкі сторони в команди?
– “Металіст 1925” — це одна з небагатьох команд, що пройшла найшвидший шлях від аматорів до Прем’єр-Ліги. І тут головне, що команда зробила це з найменшим бюджетом серед клубів УПЛ. “Металіст 1925” — це втілення мрії простих хлопців з Харкова. Вони створили клуб, що почав конкурувати на найвищому рівні. Вони діяли заради своєї мети. І для мене саме це є важливим.
Тому, коли я дізнався, що моє рідне місто Харків може залишитися без футбольного клубу, який пройшов усі випробування й добився таких результатів, то чітко зрозумів: таку команду втратити просто неможливо.
– А щодо слабких сторін?
– Думаю, що сьогодні у клубу немає слабких сторін. Є певні аспекти, над якими треба працювати, але не називав би їх слабкими.
Для формування потужної команди та збереження командного духу нам був потрібен тренер. І ми його отримали в особі Віктора Скрипника. На мою думку, він є одним із найпотужніших професіоналів не лише в Україні, але й у всій Європі. Його сміливо можна назвати кращим тренером у Німеччині, Латвії та Україні. Він виводить команди до участі в європейських кубках. Наша перша зустріч була відкритою, і вже з перших хвилин я відчув, що ми маємо спільні погляди.
Футбол — це результат колективної діяльності. Вважати, що ти впливаєш на результат особисто, — це самовпевненість. Наше завдання — побудувати команду, де кожен гравець буде поважати один одного й максимально використовувати свої сильні сторони задля спільного успіху.
– Повага – це, до речі, те про що говорить Віктор Скрипник, це його основний принцип. У нього є дві основні складові гарного тренувального процесу. Це дисципліна та повага, повага до всіх, абсолютно до кожного.
– Так і є. Дисципліна та повага – це дві ключові складові, які роблять команду згуртованою й продуктивною.
Дисципліна дає стабільність, а повага цю стабільність підсилює. Коли я поважаю свою команду, я не просплю тренування, буду грати на рівні з іншими хлопцями й завжди буду готовий зробити навіть більше.
– Якщо ми вже торкнулися теми тренера, вже зрозуміло по вашій відповіді, що навіть інші кандидатури не розглядалися, окрім Віктора Скрипника, так?
– Для мене особисто — ні, у мене була одна кандидатура.
– Чому саме на ньому ви зупинили свій вибір?
Ми розуміли, що для досягнення цілей, нашій команді потрібен тренер, котрий, по-перше, розуміє українську ментальність та футбольні реалії. А по-друге, має безперечну системність й практику в Європі. У випадку Віктора Скрипника ми отримали набагато більше — фахівця з дійсно крутими результатами, адже за короткий термін він вивів команди «Зоря» та другу команду «Ворскли» до кубкових змагань.
Для мене це абсолютний метч. У мене є довіра до нього, і я вважаю, що він саме та людина, яка допоможе “Металісту 1925” гідно представляти Харків в Лізі Чемпіонів.
– Тобто українець з європейським менталітетом, так?
– Українець з українським менталітетом, але з європейським світоглядом і досвідом.
– У команді вже є декілька новачків з доволі гучними прізвищами. Якою ви взагалі бачите трансферну роботу клубу? Краще взяти вже сформованих зіркових футболістів, які одразу будуть підіймати команду до призових місць, чи поступово, крок за кроком, підійматися тією командою, яка є?
– Я не прихильник стратегії “Реал” Мадриду, який купував всіх найпотужніших і найдорожчих гравців. Ми можемо знайти інвестиції та залучити велику кількість партнерів, але чи принесе це результат? Думаю, що ні. На мою думку, результат залежить від праці команди безпосередньо. Особисто я велику увагу приділяю розвитку молодих футболістів та створенню комфортних умов для співпраці.
У нас є дві ключові ідеї: перше — розвивати молодь в Україні, запалювати нові зірки, і друге — робити так, щоб вони хотіли залишатися в нашій країні. Для мене цілком логічно, що необхідно підтримувати та інвестувати в українську молодь. Ми маємо це робити, для того, щоб у нас зʼявилися нові Лунін, Шевченко, Ребров. Наприклад, зараз ми плануємо ряд цікавих проєктів з ФК “Барселоною”, зокрема для дітей в Україні.
– Зараз “Металіст 1925” базується під Києвом, грає свої матчі в столиці на стадіоні “Лівий берег”, чи є взагалі плани щодо зміни локації клубу?
– Власники “Лівого берега” нас підтримали й надали нам нову домашню, комфортну арену, за що я їм щиро вдячний.
Якщо й змінювати локацію, мені здається, то тільки на стадіон “Металіст” в Харкові. Це буде повернення додому. Навіть якщо немає вболівальників, коли ти виходиш на стадіон, де вміщується сорок тисяч футбольних фанів, ти розумієш, що ти прийшов грати як професійний спортсмен.
Наразі у нас є цікава ідея облаштування домашнього стадіону. Процес вже розпочався. Думаю, що пізніше ви зможете про це дізнатися більш детально.
– Прийнято вважати що футбол – це взагалі збиткова справа, як для вас? Що це для вас – вкладення в “Металіст 1925”?
– Багато чув інформації на тему того, що футбол є збитковою справою. Давайте, спершу подивимось, хто в Україні після відновлення Незалежності започаткував клуби? Це були люди, які робили це без бізнесової ідеї. З повагою до всіх, але це — факт. Здебільшого футбол в незалежній Україні розвивався як забавка. Моя ж першочергова ідея полягає в тому, що ми будуємо бізнес.
У нас є модель, є стратегія, є плани. Адже ми можемо залучити в “Металіст 1925” іноземних інвесторів лише за умови, що у нас буде бізнесова складова. І прикладом для спільного орієнтиру є історія клубу “Аякс”, котрий пройшов неймовірний шлях.
В наших планах побудувати робочу бізнесову модель, яка буде не лише не збитковою справою, а яка почне приносити гроші. І це реально.
Мені лише 34 роки. У мене є жага, натхнення, сила для того, щоб закласти потужний фундамент для “Металіста 1925”, щоб він зміг трансформуватись в дійсно щось величне. Я вірю, що все вийде.
– Криптобіржа WhiteBIT є партнером “Барселони”, у наших вболівальників з’являються питання – можливо в майбутньому ці два клуби “Металіст 1925” та “Барселона” стануть партнерами, наприклад, перехід гравців в оренду, чи можливо обмін досвідом, що скажете?
– Наразі не можу озвучувати всю інформацію. У нас вже йдуть перемовини щодо різноманітних проєктів та можливих кооперацій.
– Чи є матч “Металіста 1925” який вам сподобався найбільше, чи можливо якийсь епізод з гри, який ви для себе виділили, а може вже маєте навіть улюбленого гравця?
– У мене не може бути улюбленого гравця, тому що я вірю в команду. У мене й в колективі WhiteBIT немає улюбленого співробітника. Я абсолютно всіх люблю та поважаю, тому що все, чого ми досягли — це командний результат. Що стосується улюбленого матчу, то думаю, він ще не зіграний.
– Питання стосовно найкращого, на вашу думку, футболіста минулого року теж відпадає? Ви вболіваєте більше за команду, чи є все ж таки якийсь футболіст в Україні який вам імпонує і ви його можете виділити? У світі взагалі є якийсь футболіст за якого ви вболіваєте, чи ви тільки за команду?
– Звісно, дуже круто, коли читаю про Зінченка чи про Мудрика — це гордість для мене, адже ми українці. Абсолютно точно можна сказати, що “Жирона”, наприклад, зараз збудована на результатах українців. І це класно. Чи радує, що на вістрі команди українці? Авжеж.
– Структура футбольного клубу — це не лише головна команда, це і жіноча, і юнацька, і дитяча академія. Наскільки ви встигаєте стежити і за їх життям, і наскільки всі ці щаблі є важливими та потрібними для вас?
– Ці команди важливі для всієї екосистеми клубу. Дуже велику увагу приділяю дітям. Як вже казав, діти — це наше майбутнє, наша перспектива. На жаль, у нас в Україні дуже велика прірва між людьми з невеликими статками і людьми, які купують дорогі авто. У цій прірві дуже багато втрачаємо молоді, яка має перспективу, але немає фінансової підтримки. І наш великий вклад буде в тому, що ми відкриємо багато талантів і дамо можливості для молоді, яка може грати, може показувати результат і досягати успіху.
Стежу за результатами дівчат, котрі наразі грають краще, ніж хлопці. До речі, в “Барселоні” зараз така ж ситуація — дівчата не програли жодного матчу минулого року, жодного!
– Оскільки рік взагалі тільки розпочався, що ви побажаєте “Металісту 1925”, уболівальникам і українцям?
– Побажаю “Металісту 1925” стати потужною командою. Уболівальникам, що можна побажати? Щоб вони були здорові. Стовідсотково вірили в наш харківський клуб. Побажаю їм отримати в якийсь один із днів ту саму бажану перемогу, через яку буде хотітися плакати від щастя.
І всім нам українцям, бажаю великої перемоги!
Джерело www.metalist1925.com