Старший тренер юнацької команди “Металіста 1925” Сергій Карпенко про гру своїх підопічних у матчі проти “Олександрії”:
– Сергій Васильович, що можете сказати стосовно сьогоднішнього матчу? Що трапилося? Чому пропустили дуже швидкі голи в кожному з таймів?
– Перший гол, воротар не розібрався. Не можемо ми зіграти надійно, щось таке трапляється. Починаємо грати, раз – самі допомагаємо суперникам. Тяжко. Зараз ще зберігаються емоції. За грою нічого не віщувало цього голу, але самі собі привозимо неприємності. Не суперники створюють для себе, а ми їм даруємо моменти. Можливо, якась психологічна невпевненість у хлопців. Не знаю. Розмовляємо з хлопцями, кажемо, що спокійно треба грати, не боятися грати. А вони щось… Можливо, й перший гол призвів до якогось мандражу.
– Поки що складно сформулювати, чому так гра склалася?
– Зараз почалися офіційні матчі, зараз проявляється, хто боєць на полі, хто ні, хто може грати на такому рівні. Пішли ці моменти, де можна дивитися, хто надійний, хто може грати, хто не може грати. Хто в команді, хто не в команді. Ось такі психологічні моменти. У таких матчах проявляються бійцівські якості, де потрібно віддаватися, а не просто ходити по полю. Тяжко. Цей матч дав поживу для роздумів. Можна побачити, хто на що здатний. Можливо, це на краще, що ми можемо зараз побачити, хто є боєздатним футболістом. Будемо щось думати, відсіювати. Не прямо з команди відраховувати, звісно. Розмовляти з футболістами. Я ж кажу, можливо, це перший швидкий гол так на них вплинув. Видно було, що в них була нервовість. Будемо дивитися, питати, що взагалі трапилося. Немає ще колективу, команда молода. Багато людей, які грали у минулому сезоні – пішли. Робиться знову нова команда, будемо терпіти, щоб покращити свою гру. На першу перемогу треба попрацювати.
– Якщо спробувати знайти щось позитивне з сьогоднішнього матчу. Чи можна сказати, що ви вдоволені відтинком гри після повітряної тривоги? Чи неможливо його розглядати окремо від усього матчу?
– Так, після повітряної тривоги, моментами, можна бути задоволеним грою. Почали розкутіше грати, забили гол, були ще моменти. 100%-й пенальті був, суддя побоявся, червону картку можна було давати. Але це вже таке, суддівські питання я не хочу обговорювати. Але були моменти. Спокійніше почали діяти. Можливо, вже розуміли, що вже 4:0, виходимо та граємо. Ну і що, вийшли та грали спокійно. Забили гол, в обороні особливих провалів не було, пенальті міг суддя поставити. Більш менш. А далі вже будемо розбиратися, дивитися, як надалі нам працювати. Команда молода, тільки починає створюватися. Будемо підбирати тих людей, які хочуть грати за “Металіст 1925”, віддаватися, а не просто знаходитися в теплій ванній. Якщо вони хочуть грати, потрібно працювати! Зараз будемо з хлопцями розмовляти. Просто тут знаходитися, ходити на тренування, жити в готелі, поїли, поспали – так не треба. Потрібно битися за свій клуб, битися за себе, за команду, хотіти грати в першій команді. Якщо вони цього не хочуть, то з такими людьми, мабуть, треба прощатися. Шукати тих людей, які будуть цього хотіти.
Джерело www.metalist1925.com