Андрій Ткачук: “Хлопці знають мене, ставляться з повагою”
Новачок “Металіста 1925” Андрій Ткачук дав перше інтерв’ю в якості гравця клубу. Даші Лелюк він розповів про появу в УПЛ раніше за “Карпати”, взаємодію з Голодюком, ювілейну кількість матчів та залежність успішності результатів клубу від кількості Ткачуків у команді:
– Вітаю з підписанням контракту з “Металістом 1925”. Чи планував ти, коли взимку йшов з “Карпат”, що раніше за львівський клуб опинишся в УПЛ?
– Дякую за привітання. Звичайно, не хотілося ще завершувати кар’єру, коли йшов з “Карпат”. Сподівався, що знайду команду. У принципі, були варіанти, але, скажімо так, куди мене кликали, не хотілося йти, а куди хотілося, то не кликали. Тому я до останнього вичікував. І ось з’явився такий варіант з “Металістом 1925” і я одразу відгукнувся на таку пропозицію.
– Ти дуже досвідчений футболіст. Які особисті цілі, мотивацію маєш?
– Мотивація у мене ніколи не зникала. Я завжди віддавався на полі на 100%. На вік не дивлюся, у мене, тьфу-тьфу-тьфу, не було ніколи серйозних травм. За останні три роки я жодного тренування не пропустив, тримав себе у формі. Тому вважаю, що фізичний стан дозволяє мені ще грати.
– Чи знаєш скільки матчів треба зіграти в УПЛ до круглого числа?
– Точне число не знаю. Знаю, що у мене точно зіграно понад 200 матчів у Прем’єр-лізі.
– Залишилося 5 матчів до 250 в УПЛ.
– Приємне число.
– Ти починав грати разом з тренером нашої команди Олегом Юрійовичем Голодюком і навіть є трошки старшим за нього. Уже обговорювали, якою буде комунікація, взаємодія?
– Звичайно, розмовляли з ним. Я розумію, що він зараз мій тренер, має бути якась субординація. Ми розумні люди, все розуміємо, тому не буде ніяких незрозумілостей.
– Окрім знайомства з тренером, у команді ще є далеко не один гравець з яким твої шляхи і раніше перетиналися в одній команді. Завдяки цьому адаптація має бути легкою та швидкою?
– Звичайно, я дуже багатьох знаю. А ті, кого не знаю, ми з ними перетиналися на футбольному полі, були суперниками. У принципі, мене прийняли одразу, з першого дня. Відчуваю, що хлопці знають мене, ставляться з повагою, як і я до них. Жодних проблем з адаптацією у мене немає.
– Скажи нам, будь ласка, на твою думку, скільки Ткачуків має бути в одній команді задля успішних результатів?
– Не знаю скільки Ткачуків. Думаю, що одне від іншого не залежить, але я сподіваюсь, що принесу користь цій команді.
– Ти уже трошки провів час у розташуванні команди. Що можеш сказати про колектив, клуб та його перспективи у решті сезону?
– Тут дуже хороша, дружелюбна атмосфера, тільки на позитиві всі працюють, багато футболістів посміхаються, це дуже класно. Це допомагає адаптуватися. Я вважаю, що всі завдання, які керівництво клубу поставить перед командою до завершення сезону, ми зможемо виконати у такій атмосфері.
Джерело www.metalist1925.com